- гірниця
- I г`ірниця
-і, ж., діал.Горище.
II гірн`иця-і, ж., діал.Каменоломня, каменярня.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
гірниця
Смотреть что такое "гірниця" в других словарях:
вірниця — 1 іменник жіночого роду, істота довірена особа розм. вірниця 2 іменник жіночого роду, істота вірна певної релігійної конфесії … Орфографічний словник української мови
комірниця — Комірниця, комірник: людина, що живе в комірнім (в найманій хаті) [2;XIII] … Толковый украинский словарь
безвірниця — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
вечірниця — іменник жіночого роду, істота розм … Орфографічний словник української мови
ганчірниця — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
затвірниця — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
збірниця — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
звірниця — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
комірниця — іменник жіночого роду квартирантка розм. комірниця іменник жіночого роду, істота завідувачка комори, складу … Орфографічний словник української мови
манірниця — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
