гірниця

гірниця
I г`ірниця
-і, ж., діал.
Горище.

II гірн`иця
-і, ж., діал.
Каменоломня, каменярня.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Нужна курсовая?

Смотреть что такое "гірниця" в других словарях:

  • вірниця — 1 іменник жіночого роду, істота довірена особа розм. вірниця 2 іменник жіночого роду, істота вірна певної релігійної конфесії …   Орфографічний словник української мови

  • комірниця — Комірниця, комірник: людина, що живе в комірнім (в найманій хаті) [2;XIII] …   Толковый украинский словарь

  • безвірниця — іменник жіночого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • вечірниця — іменник жіночого роду, істота розм …   Орфографічний словник української мови

  • ганчірниця — іменник жіночого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • затвірниця — іменник жіночого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • збірниця — іменник жіночого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • звірниця — іменник жіночого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • комірниця — іменник жіночого роду квартирантка розм. комірниця іменник жіночого роду, істота завідувачка комори, складу …   Орфографічний словник української мови

  • манірниця — іменник жіночого роду, істота …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»